苏州一小区里装修垃圾堆成小山 清运公司为涨价而“罢运”
- W?atwer? ns?m wei ?w? Asante kasa mu
|
百度 PC游戏反客为主反哺游戏主机在逐渐失去独占性优势的同时，PC的兼容性也使得游戏主机的操作性优势越来越弱，玩家不仅可以购买到各种第三方手柄与其他操作设备，连微软官方都早已为Windows加入了对Xbox手柄的驱动支持（微软越看越像叛徒）。
Ukraine | |||
|---|---|---|---|
| |||
.svg)
| |||
| Ahenkuro | Kyiv | ||
| Mp?t?m | 603,628 km2 | ||
| Nnipa dodo? | 41,167,336 ab. (2022) | ||
Ukraine (
pronounciation of "Ukraine" (help·info)) (Укра?на) yε ?man. Kro titiriw w? Kiev.?man a ?so sen biara w? Europa. Kasa atitiriw a w?de di nkitaho ne Ukraine kasa, na nea ?to so abien no y? Russia kasa esiane ?man no atubrafo bere a atwam nti.
?man no Abak?s?m
[sesa]
W? afeha a ?to so 7-9 mu no, Apuei Fam Slav mmusuakuw b?traa ha, na w?n mu binom tu fii nn?yi Ukraine asasesin mu k?? nn?yi Russia at?e fam. W? Mfinimfini Mmere no mu no, na aman abien yi nsase w? ?man biako ase, na ne kurow titiriw ne Kiev. W? afeha a ?to so 12 mu no, Kievan man no fii ase paapaee y?? no ??ahemman ahorow a ?sono emu biara.
W? afeha a ?to so 12 mu no, na Yuri Dolgoruky, Kievan ?heneba Volodymyr Monomakh babarima a ?to so asia no nni ahengua no ho tumi biara ma enti ofii ase gyee nsase a ?w? atifi fam apuei no. Enti, w? afeha a ?to so 12 mfinimfini no, Slav mmusuakuw puei w? Russia mfinimfini fam. Ansa na w?reba no, na Finlandfo titiriw na w?te Moscow a Yuri Dolgoruky hyehy?? no. Ntawntawdi s?ree w? Vladimir-Suzdal Ahemman (?nn? Russia mfinimfini fam) ne Kiev Ahemman no ntam, na ?maa Kievan Rus gui w? 1169 mu[1].
Bere a Batu tow hy?? w?n so w? 1240 mu akyi no, Alexander Nevsky, atifi fam nsase so ?heneba no b?y?? Batu ba a ?faa no s? ne ba, na biakoy? a w?ne Horde no y?e no maa ne babarima Daniel a wadi mfe 16 no b?y?? Moscow ?heneba a odi kan, na ?no na ?kyer?? nn?yi Russia mfiase. Mfinimfini mmere mu kurow foforo a ?ho hia w? nn?yi Russia ne Veliky Novgorod a na ?taa ne Moscow b? abira na 1478 nkutoo na edii so nkonim.
Akyiri yi Ukraine ne Belarus tetew w?n ho fii daakye Russia ho w? afeha a ?to so 14 mu na w?b?y?? Lithuania Ahemman K?se no f? (?de besi afeha a ?to so 18 no, na nnipa baanu yi b?n w?n ho w?n ho paa, na ?nn? mpo Ukraine ne Belarus kasa no w? ns?mfua koro no ara mu 84%).W? afeha a ?to so 15 awiei no, Sikak?k?? Kuw no mu paapaee b?y?? Crimea Khanate, Astrakhan Khanate, Kazan Khanate, ne Moscow Ahemman (Russia), a w?ko tiaa akodi ahorow pii a emu y? den, titiriw tiaa Lithuania Ahemman K?se no. Ná w?taa ko w? Smolensk kurow no ho. W?hyehy?? Russiafo no fii Apuei Fam Slav mmusuakuw mu na w?b?y?? ?man a w?atew w?n ho w? Muscovite man no bere so w? afeha a ?to so 16 mu[2][3][4][5].
.jpg)
W? afeha a ?to so 15 ne 16 mu no, w?hyehy?? Ukrainefo atitiriw - Zaporizhian Cossacks, akofo a w?b?? ?man no ho ban fii afipamfo ntua ho. Russiafo baa Ukraine nsase so w? afeha a ?to so 17 mu, na esiane ?ko a Ukrainefo dii de hwehw?? ahofadi ne Poland nhy?so w? 1648-1654 mu nti, w? Bohdan Khmelnytsky akanni ase no, w?ne Russia y?? apam w? 1654 mu[6].
Na wommu Ukrainefo s? w?n ankasa nnipa dodow no f? ma enti na w?taa y? adwuma w? tebea horow a emu y? den mu w? Russia mmusuakuw nsase so, na wobu apam a w?y?e w? 1654. (Ukrainefo 10,000 wuwui esiane tebea horow a ?ny? nnipa de bere a na w?resi Ladoga Asub?nten no.) Eyi maa Hetman Ivan Mazepa tumi y?? ?man anidan w? 1708 mu, na obuu apam a ?ne Russia y?e no so na ?sr?? s? w?mma Sweden ny? apam[7]
W? afe 1775 mu no, Russia s?ee Ukraine Cossackfo ne w?n abank?se Sich, na ?de Ukrainefo pii y?? nkoa ne Russification nhyehy?e - Ukraine kasa ne amammer? a Russia atumfo? s?ee no w? aban kwan so. Saa nhyehy?e yi ho nhw?so a agye din sen biara ne Ems Edict (Эмский указ) ne Peter Valuev Edict (Валуевский циркуляр), a ?baraa Ukrainefo s? w?mfa w?n kurom kasa nni dwuma[8].
W? 1914 mu no, ?hemp?n Nicholas II baraa Taras Shevchenko, Ukraine anwens?m kyer?wfo bi a wagye din awo mfe 100 afahy? w? Russia Ahemman no mu[9].
W? 1917 mfiase no, February ?man Anidan a Alexander Kerensky dii anim no tuu ahemman nniso no fii h? , na ?maa nnipa a kan no na w?hy? w?n so no nyaa hokwan ko maa w?n ahofadi[10] [11].
Bere a Lenin baa tumidi akyi no, ofii ?manko ase w? kan Russia Ahemman no mu, titiriw w? 1917–1921 mu w? Ukraine People’s Republic ne Soviet Russia ntam, a ?maa w?kyeky?? Ukraine mu w? Poland ne Russia ntam (efi 1922 - s? Soviet Union f?)[12].
W? 1932-1933 mu no, Soviet aban a na ?hy? Joseph Stalin ase no na ?de Holodomor (?k?m a nnipa de bae) bae, a aman pii a ?w? wiase nyinaa gye tom s? ?y? mmusuakuw aset?re a w?de tia Ukrainefo na ekunkum nnipa b?y? ?pepem 10[13].
W? 1937 mu no, NKVD (akyiri yi USSR Ministry of Internal Affairs) too Ukrainefo anyansafo, mfoniniy?fo, ne nyansahufo pii tuo, na wosiee w?n afunu w? Bykivnyanskyi Kwae a ?w? Kyiv, faako a w?y?? nkaedum bi bere a USSR gui akyi no[14].
W? 1941-1945 mu no, Nasifo kunkum Ukrainefo 1/5.
W? 1960-1980 mfe no mu no, Soviet aban no hy?? w?n a w?s?re tia no so, de w?n guu afiase anaas? w?de w?n guu adwenemyare ayaresabea ahorow. Ná Vasyl Stus y? w?n a w?s?re tia no a w?agye din sen biara no mu biako. W? 1985-1991 mu no, Soviet Union gui esiane demokrase mu nsakrae nti[15] [16].
Vladimir Putin dii tumi mpr?nsa so w? afe 2012 mu akyi no, Russia fii ase siw kasa mu ahofadi ano na ?maa n’asraafo a w?b?n Ukraine no y?? k?se, na ?san nso y?? ns?m a ?nte? ho ?satu k?se bi tiaa ?man no. Nea ?b?y? na Ukraine ?mampanyin Viktor Yanukovych ab? ne tumi ho ban no, ?too nsa fr?? Russia asraafo w? afe 2013 mu, na ?no maa nnipa pii y?? ?s?retia a w?fr? no Euromaidan
.jpg)
W? February 20, 2014, bere a na Yanukovych w? Kyiv no, Russia fii ase faa Crimea a ?w? Ukraine kesee fam no, na akyiri yi ?boaa Yanukovych ma oguan. W? April 12, 2014 no, Russia fii ntua ase w? Ukraine apuei fam bere a asraafo a Igor Girkin a ?y? Russia Ahobamm? Dwumadibea (FSB) panyin di w?n anim no faa Sloviansk kurow no. W? April 13, 2014 no, Ukraine fii ase y?? adwuma a w?de ko tia amum?y?fo (ATO) de siw ntua yi ano[17] [18][19][20].
Eduu afe 2022 no, Russia nam abofra "Donetsk People's Republic" a Moscow nam Russia amammuifo Alexander Borodai so di so koraa no so fii ?ko a edi m? ase tiaa Ukraine. W? afe 2022 mu no, nnipa pii a w?s?re tiaa ?ko no huu amane w? Russia[21] [22] [23] [24].
W? Ukraine no, Russia rey? ?ko mu ns?mm?nedi a anibere wom, te s? atopae a w?tow gu mmeae a nnipa te, nkurow te s? Mariupol a w?s?e no, ne ns?mm?nedi a w?y? tia ?manfo a w?ny? asraafo de hu ?s?retia no na w?hy? w?n so, a mmofra a w?kyere w?n sie na w?pam w?n ka ho. Ns?mm?nedi a enye koraa a w?de tia ?manfo a w?ny? asraafo w? Ukraine ne okunk?se a esii w? Bucha w? March 2022 mu no.
W? nsasesin a w?afa no mu no, Russiafo fii ase s?ee Ukraine nhoma ahorow w? sukuu ahorow, tete nne?ma akorae, ne nhomakorabea ahorow a ?ne Russiafo ns?mm?nedi nhyia mu, na w?y?? nea w?fr? no "filtration camps" a w?de ?manfo a w?ny? asraafo guu afiase na w?y?? w?n ayayade[25] [26] [27].
As?m a Timofey Sergeytsev, Russiani amammuis?m ho ?benfo ne nyansap?fo kyer?wee, "D?n na ?s? s? Russia Ne Ukraine Y??" (Russia kasa: Что Россия должна сделать с Украиной?) no, abak?s?m kyer?wfo Timothy Snyder afr? no "Russiafo mmusuakuw aset?re ho adesua nhoma"[28] [29]”.
Nsrahw?fo ho ns?m
[sesa]-
Abak?s?m mu beae titiriw, Kiev -
Abak?s?m mu beae titiriw, Lviv -
Abak?s?m mu beae titiriw, Kharkiv -
?hotefo Elizabeth Abank?se no, Kropyvnytskyi -
Opera agoprama, Odesa -
Kurow no mfinimfini, Kherson -
Agoruhw?bea, Mykolaiv
_01.jpg)
Sources a ?w? link no mu
[sesa]- ↑ Прибалтийско-финские народы России / Отв. ред. Е.И. Клементьев, Н.В. Шлыгина. — М.,: Наука, 2003. — С. 361. — 671 с.
- ↑ Тарас А. Е. Войны Московской Руси с Великим княжеством Литовским и Речью Посполитой в XIV—XVII вв. — М.; Минск : АСТ; Харвест, 2006. — 800
- ↑ Русско-литовские и русско-польские войны // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907
- ↑ Кром М. М. Стародубская война (1534—1537). Из истории русско-литовских отношений. — М.: Рубежи XXI, 2008.
- ↑ Записки о Москов?и XVI в?ка сэра Джерома Горсея. Переводъ съ англ?йскаго Н. А. Б?лозерской. Съ предислов?емъ и примечан?ями Н. И. Костомарова.— С.-Петербургъ: Издан?е А. С. Суворина, 1909. — 159 с.
- ↑ Об отмене стеснений малорусского печатного слова
- ↑ XIVЯК МОСКВА ЗНИЩИЛА ВОЛЮ ДРУКУ КИ?ВО-ПЕЧЕРСЬКО? ЛАВРИ
- ↑ Об отмене стеснений малорусского печатного слова
- ↑ Юв?лей Т.Г. Шевченка ? студентськ? заворушення в Ки?в? 100 рок?в тому
- ↑ Корн?е?нко Агн?ешка Розстр?ляне в?дродження / Rozstrzeelane odrodzenie, Крак?в-Перемишль 2010 (пол.), 272 с.
- ↑ В?д укра?н?зац?? до русиф?кац??. ?нформац?йний бюлетень ЗП УГВР. — Ч. 2. — Нью-Йорк, 1970.
- ↑ ?стор?я укра?нсько? л?тератури XX стол?ття: у 2 кн.: 1910—1930-т? роки: Навч. пос?бник/ за ред. В. Г. Дончика. — Кн. 1. — К.: Либ?дь, 1993. — С. 21.
- ↑ Репресован? к?нематограф?сти. Актуальна пам'ять: Статт? й документи /К?нематограф?чн? студ??. Випуск п'ятий. — К.: ?К?но-Театр?; ?АРТ КНИГА?, 2017. — 176 с.
- ↑ Укра?нська л?тература XX стол?ття: навч.-метод. пос?б. для студент?в 2-го курсу, як? навчаються за спец. 035 — Ф?лолог?я (заоч. форма) / Нар. укр. акад., каф. укра?нознавства; упоряд. О. В. Слюн?на. — Харк?в: Вид-во НУА, 2018. — 128 с.
- ↑ Каганов Ю. О. Опозиц?йний виклик: Укра?на ? Центрально-Сх?дна ?вропа 1980-х — 1991 рр. — Запор?жжя, 2009.Касьянов Г. В. Незгодн?: укра?нська ?нтел?генц?я в рус? опору 1960- 80-х рок?в. — К., 1995
- ↑ Русначенко А. М. Нац?онально-визвольний рух в Укра?н? середина 1950-х — початок 1990-х рок?в. — К., 1998.
- ↑ Террористы привязали мужчину с украинским флагом к столбу в Зугрэсе
- ↑ Попавший в плен боец АТО рассказал об издевательствах толпы у "столба позора"
- ↑ НЕZЛАМН?: ?рина Довгань - ?стор?я донеччанки, катовано? окупантами за допомогу укра?нським б?йцям
- ↑ Патр?отка ?рина Довгань, яку катували терористи, розпов?ла, чому не вважа? себе геро?нею
- ↑ Laruelle M. Accusing Russia of fascism (англ.) // Russia in Global Affairs. — 2020. — Iss. 18, no. 4. — P. 100—123.
- ↑ Garaev D. The Methodology of the ‘Russian World’and ‘Russian Islam:’New Ideologies of the Post-Socialist Context (англ.) // The Soviet and Post-Soviet Review. — 2021. — Iss. 48, no. 3. — P. 367—390.
- ↑ Лариса Дмитр?вна Якубова. Рашизм: зв?р з безодн?. — Akademperiodyka, 2023. — 315 с.
- ↑ Tsygankov, Daniel Beruf, Verbannung, Schicksal: Iwan Iljin und Deutschland // Archiv fuer Rechts- und Sozialphilosophie. — Bielefeld, 2001. — Vol. 87. — 1. Quartal. — Heft 1. — S. 44—60.
- ↑ 'You can't imagine the conditions' - Accounts emerge of Russian detention camps
- ↑ Mariupol Women Report Russians Taking Ukrainians To 'Filtration Camps'
- ↑ Ukrainians who fled to Georgia reveal details of Russia’s ‘filtration camps’
- ↑ Russia's genocide handbook
- ↑ Это настоящий концлагерь: 21 фильтрационный лагерь создали оккупанты на Донетчине